Історія міста Ніжина

 
 

Історія міста Ніжина

Історія міста Ніжина



Історія міста Ніжина

Територія, на якій розташоване м.Ніжин, була заселена в глибоку давнину. Археологічні дослідження регіону дають можливість стверджувати, що заселення басейнур. Остер відбулося за доби неоліту, а в епоху бронзи (XVIII - IX ст. до н.е.) у цьому регіоні відбувається бурхливий розвиток відтворюючого господарства.

Найбільш цікавими пам'ятками доби раннього заліза на Ніжинщині є поселення так званої черняхівської культури (ІІІ - V ст. н.е.). Племена мали тісні торгівельні стосунки з країнами античного світу та античними державами - містами у Північному Причорномор'ї. Саме з племенами черняхівської культури вчені пов'язують знахідки на околицях Ніжина окремих монет та скарбів срібних римських динаріїв перших століть нашої ери.

Вперше Ніжин згадується у літописі "Повість минулих літ" за Іпатіївським списком 1078р., Нежатин - 1135р., а Уненіж - 1147р. На початку XIII ст. Уненіж розділив трагічну долю інших міст Чернігівського князівства. У жовтні 1239р. золотоординський загін хана Менгу по дорозі на Чернігів знищив укріплення Уненіж. Але місто підіймалося з руїн і знову ставало охоронцем кордону Чернігово-Сіверської землі.

З другої половини XIV ст. Ніжин входив до складу Великого Князівства Литовського. В результаті війни Російської держави з Литвою (1500 - 1503 рр.) Ніжин у складі чернігово-сіверських земель відійшов до Росії.

У першій чверті XVII ст. Польський король Сигізмунд ІІІ, захопивши територію Чернігівщини, почав укріплювати основні її міста. 26 березня 1625р. він надав Ніжину Магдебурзьке право, земельні володіння та герб із зображенням Георгія Побідоносця, який списом вражає змія. Вже на той час майстерність ніжинських ковалів, зброярів, майстрів золотих справ, чоботарів, ткачів високо цінувалася далеко за межами міста. Надзвичайно популярними стають Ніжинські ярмарки.

У 1648р. розпочалася визвольна війна під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Під час війни був сформований Ніжинський козацький полк, спочатку як військова, а потім і як адміністративно-територіальна одиниця. Козаки Ніжинського полку, які нараховували близько 10 тис.чол. Восени 1648р. визволили від польської шляхти всю Ніжинщину, а в 1649р. брали участь в поході на Кодак. У 1653р. козаки під командуванням Івана Золотаренка воювали на півночі Чернігівщини, а протягом 1654-1655 рр. Брали участь у визволенні Білорусії від польсько-литовських загарбників. При визволенні Білорусії Ніжинський полковник Іван Золотаренко у званні наказного гетьмана очолював об'єднані козацькі війська.

Відповідно до рішень Переяславської Ради та Березневих статей 1654р. Ніжин, як і вся територія Лівобережної України, був приєднаний до Росії. Поступово Україна втрачає свої автономні права. Після смерті Б.Хмельницького у 1657р. і до початку 1670-х рр., в період Руїни, представники різних угруповань козацької старшини вели жорстоку боротьбу, намагаючись визначити, бути Україні під владою Москви чи під владою інших держав. 17-18 червня 1663р. в Ніжині відбулася загальна або "Чорна" (з участю "черні" - козацької голоти) рада українського та запорозького козацтва, на якій були присутні понад 40 тис.козаків з усієї України. Під час обрання гетьмана відбулися масові збройні сутички між прихильниками претендентів, внаслідок яких перемогу здобув Іван Брюховецький. Тоді загинули два інших претенденти на гетьманську булаву - Василь Золотаренко та Яким Сомко.

Після загибелі у 1668р. гетьмана І.Брюховецького, на Україні закінчується активний період боротьби за збереження державної автономії. До влади приходять ті представники козацької старшини, які не бачили іншого виходу, як признати зверхність московської влади. Вони були змушені погодитися із значним обмеженням автономії України, щоб зберегти власні привілеї та права. Ніжин у XVII - XVIII ст. був багатонаціональним міс-том.Тут крім українців і росіян жили греки, болгари, турки, перси, німці, поляки. І це не випадково, адже місто було розташовано на торговельних шляхах з Польщі, Туреччини, Москви. Найбільшими і найвідомішими у Ніжині були Троїцький, Покровський та Всеїдний ярмарки, кожний з яких тривав до д тижнів. Важливу роль у торгівельному житті Ніжина відіграли греки. Статистичні дані свідчать, що найбільша їх кількість була у 1746р - 1800 чол. Це складало 7% населення Ніжина. Поселившись у Ніжині, греки розпочали інтенсивну торгівлю. Вони торгували суконними виробами, тканинами, золотом, сріблом.Гетьмани України своїми Універсалами, а російські царі своїми грамотами надавали всіляки пільги грекам.У 1696р. було засноване в Ніжині Грецьке братство, яке у першій половині XVIII ст було реорганізовано у грецьку купецьку громаду. У 1730р. Ніжин отримує новий герб - щит, розділений на червоне і синє поле. У верхній, червоній частині зображено потиск двох рук, а в нижній, синій - золотий жезл Меркурія, що засвідчувало торгівельне значення Ніжина. У 80-ті роки XVIII ст. річний обсяг товарообігу трьох ніжинських ярмарків становив 1 млн. 800 тис.карбованців. З другої половини XVII та в XVIII ст. Місто стає одним із провідних центрів внутрішньої та зовнішньої торгівлі України. Ніжин мав налагоджені зв'язки з ринками України, Росії, Молдавії, Криму, Німеччини, Австрії, Італії, Туреччини.

Паралельно з економічно-торгівельною діяльністю розвивалось духовне і культурне життя, будувались школи, училища, лікарні, храми.

Ніжин - одне з небагатьох міст України, яке зберегло, багато в чому, планування та забудову XVII - XVIII ст. І характерні риси свого історичного минулого. Лише на державному обліку перебуває 6 пам'яток археології, 55 - історії, 12 - монументального мистецтва. За підрахунками фахівців тут близько 300 історичних будівель, з яких понад 70 мають велику культурну та історичну цінність.

Найдавнішою архітектурною пам'яткою XVII - XVIII ст. є Миколаївський собор (1658-1668 рр.), Благовіщенський собор (1702 - 1716 рр.) та ансамбль грецьких храмів - Михайлівська церква, Всіхсвятська та Троїцька церква. Цікавою архітектурною будовою XVIII ст. є церква Іоанна Богослова. Унікальна особливість цього храму - двоярусність.

У 70-х роках XVIII ст. у Ніжині формується комплекс будівель поштової станції. На сьогодні він є єдиним в Україні, що зберігся майже повністю. У цьому будинку зупинялися Т.Г.Шевченко, М.В.Ломоносов, Д.І.Фонвізін, О.С.Пушкін, О.С.Грибоєдов, М.В.Гоголь, М.І.Глінка, Марко Вовчок та багато інших видатних діячів культури.

У Ніжині народився і провів дитячі роки Ю.Ф. Лисянський (1773-1836р.), видатний мореплавець, капітан першого рану, один із керівників першої російської навколосвітньої морської подорожі, яку він здійснив разом з І.Ф. Крузенштерном у 1803-1806 рр. На кораблях "Надежда" та "Нева".

У 1715р. Петро І скасував практику висування полковників. На полковницькі посади почали призначати російських дворян. У 1782р. був ліквідований Ніжинський полк як адміністративно-територіальна одиниця, а Ніжин позбувся статусу полкового міста. У 1831р. указом Миколи І Магдебурзьке право було юридично скасоване, і поступово Ніжин перетворюється на провінційне містечко Російської держави.

У першій половині ХІХ ст. Ніжин стає освітнім і науковим центром України. Початкова освіта у місті розвивалася ще до ХVII ст. - парафіяльні школи, школа грецького братстватва, мале народне та повітове училище давали перші знання ніжинцям.У 1805 році у Ніжині було засновано Гімназію вищих наук князя Безбородька, яка поклала початок вищій освіті не тільки в місті, а й на всій Лівобережній Україні. З часу її відкриття (1820р.) тут надавали широку гуманітарну освіту дітям дворян та духовенства. Випускниками Ніжинського ліцею були видатні українські письменники, вчені, громадські діячи, серед них - М.Гоголь, Е.Гребінка, Л.Глібов, О.Лазаревський та інші.

У Ніжині жила і працювала народна артистка України Марія Заньковецька. Приїжджали до Ніжина відомі театральні трупи М.Кропивницького, М.Садовського, П.Саксаганського і М.Заньковецька виступала разом з ними у виставах.

З Ніжином пов'язані імена відомих вчених - ніжинців-академіків Ю.М.Соколова, М.В. Нечкиної, О.О.Богомольця, М.В.Корноухова, конструктора космічних кораблів - С.П.Корольова.

Початок ХХ століття - це час жорстокої революцій-ної боротьби Українського народу за свободу і національну незалежність. Протягом 1917 - 1920рр. місто Ніжин переходило то до представників Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, то до прихильників Центральної Ради, гетьмана П. Скоропадського, або ж знаходилося під окупацією військ Денікіна чи німців. Але після кривавих сутичок у Ніжині знову утверджувалася влада трудящих. Після революційних подій, громадянської війни, Ніжин перейшов до мирної праці. Перед другою світовою війною у Ніжині було 7 заводів, МТС, 17 артілей та 6 приміських колгоспів. Розвивалося у місті культурне та освітнє життя. У 1939-1940рр. діяв педагогічний інститут ім.М.В.Гоголя, чотири технікуми, 13 загальноосвітніх шкіл. У місті повністю була ліквідована неписьменність.

На жаль, життя ніжинців, овіяне надіями на краще майбутнє супроводжувалось у 1932-1933 рр. голодомором, а в 1937-1938 рр. - сталінськими репресіями.

Полум'я війни, яке охопило всю Україну, торкнулося й Ніжина. 13 вересня 1941р. гітлерівці зайняли місто. З перших днів окупації почався терор. У кар'єрі цегельного заваду було розстріляно 5 тис.жителів, 415 ніжинців відправили німці на рабську працю до Німеччини.

Проте гітлерівці не змогли залякати ніжинців. Довгий час у Ніжині діяла молодіжна підпільна організація під керівництвом сліпого юриста Я.П. Батюка

Підпільники друкували і розповсюджували листівки, збирали зброю, медикаменти, одяг та переправляли їх у партизанські загони. Вони організовували збір цінної розвідувальної інформації, даних про дислокацію німецьких військ, рух поїздів. У червні 1943р. гітлерівці заарештували підпільників і після тортур, у ніч з 6 на 7 вересня 1943р., їх розстріляли. У 1965р. Я.П.Батюку було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У роки війни більш як 9 тис.ніжинців героїчно билися на фронтах. Понад 3 тис. не повернулися до рідних осель.

Пам'ятники Герою Радянського Союзу Якову Батюку, льотчиці Любі Губіній, визволителям міста та загиблим ніжинцям свідчать, що в роки війни жителі Ніжина вели мужню і самовіддану боротьбу за незалежність рідної України, рідного краю.

Ниють рани у ветеранів Великої Вітчизняної війни, щемлять і кровоточать вони у тих, хто був на війні у Афганістані, підступно і непомітно підводять до краю життя чорнобильців. А пам'ятник афганцям, відкритий у Ніжині 15 вересня 1997р. свідчить, що на Землі ще неспокійно, і мир треба захищати.

У післявоєнний час ніжинці не лише відбудовували народне господарство, зруйноване війною, а й розвивали виробництво, шукали шляхи його вдосконалення. Особливо це було помітно у 50-х. - 80-х рр., коли більшість підприємств міста змінили свій профіль, почали працювати в новому напрямі. Так, завод "Ніжинсільмаш" у 1951-1960рр. освоїв виробництво віялок, кружільно-приготувальних машин. Відбувалась і реконструкція заводу. Продукція заводу користувалася попитом не лише у Радянському Союзі, а й за його межами. Не менш показовою була робота Ніжинського механічного заводу. Завод освоював випуск нових машин, редукторів, машин для промивання риби, автоцистерн для перевезення виноматеріалів, швидкоморозильних установок тощо. Виготовлені на заводі машини йшли на підприємства та риболовецькі кораблі В'єтнаму, Кореї, Куби та багато інших країн. Значною популярністю користувалася продукція консервного комбінату, заводу продовольчих товарів, пивзаводу, жиркомбінату, заводів будматеріалів, лакофаробового, гумових виробів, меблевої фабрики, об'єднання "Деснянка" тощо. Продукцію ніжинського консервного комбінату знали далеко за межами України. Ніжинські солоні огірки потрапляли на столи жителів Німеччини, Англії, Бельгії, Франції, Фінляндії..

У 90-х роках, у період формування України, як самостійної і незалежної держави, дещо знизився промисловий потенціал, але за останні 2-3 роки відбулися позитивні зміни у промисловості Ніжина.


Создан 22 июн 2006



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Сервис по отслеживанию посылок Google+ PR-CY.ru